Інтернет-корчма

Просто цікавий і якісний рекламний ролик з YouTube, якому пряма дорога на фест “Канські Леви”.

Що треба для того, аби реклама жіночої білизни вдалася? Дуже небагато: всього лише 7 дівчат, одягнених у цю саму білизну і якусь мелодію, підійде навіть добре відомий різдв’яний мотивчик:

А далі? Далі все просто, якщо Вас не влаштовує запропонована мелодія, то завжди можна зіграти і записати власну, використовуючи у якості музичних інструментів тих самих дівчат Дивимося тут (клацайте по “клавішах” мишею, або використовуйте кнопки asdfghj на клавіатурі).

Сьогодні у нашій інтернет-корчмі проходять філософські розмови за чаркою, а стосуються вони такого, здавалось би, простого і зрозумілого вислову як “серпом по яйцях“. Мабуть, кожен знає, що означає ця фраза ну дуже неприємну, просто шокуючу несподіванку, та не кожен здогадується про походження такого словосполучення.

А корінням фраза “серпом по яйцях” сягає аж у античні часи, а саме бере початок із древнього міфу про бога Урана (це якраз отой, іменем якого названо одну із планет Сонячної системи), що був божеством небес і славився своєю плодовитістю. Та склалося так, що дітей своїх Уран м’яко кажучи недолюблював, тож його дружина Гея (богиня Землі), якій, очевидно, остогидли постійні сварки, підговорила свого синочка на ймення Кронос (чи може навіть Хронос) позбавити батька дітородної функції. В ролі інструмента для такої складної операції було обрано звичайнісінький серп

Отака от жорстока стародавня міфологія. Щоправда, у історії є продовження, адже саме з відрізаного органу Урана за іншою легендою і з’явилася красуня Афродита. А що вийшла вона з морської піни – так просто саме туди і втрапили відрізані яйця…

Що ви робите, коли хочете знайти якусь інформацію? Як правило, сучасні люди поспішають набрати відповідний запит у Google, чи іншому пошуковику, навіть не підозрюючи, що існують місця в інтернеті, куди пошуковим роботам потрапити зась; це  - “сірий” інтернет (Deep Web).

Таким терміном зазвичай називають ресурси, доступ до яких дозволяється тільки зареєстрованим користувачам і пошуковий робот просто не здатний увійти туди. Типовий приклад – популярна соціальна мережа “вКонтакті”  (щоправда, вже деякий час ходять чутки, що скоро цей ресурс буде відкритим для індексації), а також велика кількість онлайнових бібліотек різних організацій; документи у форматах, які пошуковий бот просто не здатен розпізнати (донедавна, наприклад, таким форматом був Adobe Flash); сайти, що з тих чи інших причин перестали існувати і зараз можуть бути знайдені тільки у вигляді своєрідних “привидів” (моторошно, правда?) у кеші пошуковиків чи спеціалізованих веб-архівах…

Чи можна знайти інформацію у таких невидимих на перший погляд джерелах? Насправді існують десятки ресурсів-сталкерів, здатних видобути знання із деяких “сірих” сайтів, наприклад Infomine Multiple Database Search – потужний інструмент для пошуку в університетських архівах, бібліотеках та книгах чи науковий пошуковик Scirus, та й провідні пошукові машини щоразу вдосконалюються, відкривають нові можливості, отримують здатність шукати інформацію у різноманітних документах. Проте більша частина “сірого інтернету” ще довго залишатиметься у тіні.

Історія СРСР – це те, що поєднує багатьох із нас, жителів тепер уже різних країн. У цій історії було багато чого поганого, було й багато чого доброго, як і у кожній історії. І саме історії Радянського Союзу присвячено невеличкий мультфільм, знятий за допомогою фотоапарата (модна нині технологія стоп-кадру) та конструктора LEGO, вірніше, мініфігурок лего-чоловічків.

Комусь сподобається, іншим – здасться не вартим уваги, але щось у тому мультику таки є…